Аби створити робочий і корисний інструмент для економічного розвитку та відновлення представники органів місцевого самоврядування аналізували інформацію про власні ресурси, визначали фактори інвестиційної привабливості, вчилися перетворювати виклики у можливості та розробляти інвестиційні пропозиції.
Про це повідомив Олег Яременко, керівник регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Кіровоградській області.
«Інвестиційний паспорт завжди був необхідний громаді для економічного розвитку. Під час війни питання відновлення територій і розвитку економіки громад набуває ще більшого значення. Можливо сьогодні чи вже завтра інвестор не прийде, але після нашої перемоги іноземні інвестиції будуть масово заходити в країну. І для громад, які мають ідеї та розуміння, куди можна вкладати кошти, це буде хороший шанс. Бо якщо ОМС не має ні паспорта, ні жодних перспективних планів, то інвестор вкладе кошти в іншу громаду, яка зможе йому запропонувати реальні проєкти і інвестиційні майданчики», - розповів Олег Яременко.
Він зазначив, що цінність документів, які громади розробили з експертами U-LEAD, в тому, що вони гнучкі і живі. По-перше, цей документ в електронному вигляді, його завжди можна відкоригувати, щось додати або змінити в залежності від потреб. По-друге, коли громади розробляли інвестиційні паспорти, вони фактично подивилися на свою територію «чужими» очима і побачили нові ідеї для розвитку.
«Не кожна громада в нашому регіоні має стратегію розвитку. Зазвичай, органи місцевого самоврядування розробляли програму соціально-економічного розвитку. Але цей документ не передбачає детального аналізу наявних ресурсів, вивчення раціонального та економічно обґрунтованого використання тих чи інших споруд, об’єктів. Тим більше, не розглядає їх як пропозиції для бізнесу. Розробляючи інвестиційні паспорти, громади виявляли несподівані факти - «знаходились» об’єкти, у яких немає власника. Інколи громада думала, що об’єкт приватний, а насправді це вже було комунальне майно. Були випадки, коли місцеві підприємці з власної ініціативи просили включити їхні об’єкти до документу (оренда/продаж)», - розповів пан Яременко.
За словами експертів, які допомагали громадам у розробці паспортів, виконана робота – це хороший крок для подальшого розвитку і старту. Громади Кіровоградської області впродовж десяти місяців війни допомогли і прихистили сотні тисяч українців, які рятувалися від війни. Дехто повернувся додому, а є ті, кому повертатися немає куди. На думку експертів U-LEAD, ці люди можуть стати потенціалом громад, а також «магнітом» для розміщення в тому чи іншому населеному пункті релокованих підприємств. На думку експертів, принцип «свій до свого по своє» може спрацювати під час переїзду бізнесу, який може створити робочі місця для своїх земляків.
«Можливо громада, подивившись на свої ресурси і можливості, буде орієнтуватися не тільки на іноземні інвестиції, а й робитиме спробу шукати/стимулювати внутрішніх інвесторів/підприємців», - зазначили експерти.
За словами Сергія Бойченко, представника Добровеличківської громади, участь в цьому проєкті допомогла створити документ, який допоможе презентувати інвестиційний потенціал громади на міжнародному рівні, залучати інвестиції і розвивати територію.
В свою чергу для команди Знам’янської громади робота над інвестиційним паспортом змінила ставлення до наявних ресурсів. Про це розповів Ігор Учанєв, начальник відділу інфраструктури та інвестиційного розвитку Знам’янської міської ради.
«В процесі роботи експерти U-LEAD звертали нашу увагу на ті особливості громади, про які ми думали, що в них немає нічого цікавого. Наприклад, у нас є покинуті об’єкти і експерти пояснили цінність таких ділянок для інвесторів. Тому ми багато чого для себе довідалися і навчилися», - зазначив він.
Для представників команди Новгородківської громади важливим кроком під час роботи стало налагодження комунікацій з місцевими підприємцями та їхня активна участь в цьому процесі. В результаті однією з бізнес-ідей інвестиційного паспорту стало створення підприємства з виробництва мінеральної води.
