18 представників громад Тернопільської та Івано-Франківської областей здійснили навчальний візит, в рамках якого дізналися, як на місцевий економічний розвиток громад Закарпатської області впливають проєктна діяльність, міжнародне партнерство та транскордонне співробітництво, соціальне підприємництво та релокація бізнесу.
«Впродовж тижня учасники знайомилися з діяльністю Колочавської, Оноківської, Перечинської, Баранинської та Полянської громад. Кожна з них може похвалитися значною кількістю реалізованих проєктів, досвідом міжнародної співпраці та залученням інвестицій. Але у кожної своє бачення і можливості. Учасники можуть побачити саме той варіант місцевого економічного розвитку, який підходить їхнім громадам, і реалізувати на своїй території. Або побачити схожі проблеми чи можливості, і під новим кутом та з впевненістю розвивати власні громади», — розповів Павло Логвінов, керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Закарпатській області.
За словами одного з учасників навчального візиту, голови Заболотівської громади Петра Маліборського:
«Дорослі вчаться, обмінюючись досвідом. Позитивні зміни в громаді — це результат успішних практик інших громад. Мені було цікаво дізнатися про використання проєктного менеджменту та міжнародну співпрацю з країнами ЄС, а також зрозуміти, як це працює на практиці».
Транскордонні проєкти та міжнародна співпраця
Практично кожна з відвіданих громад може похвалитися співпрацею не з одним, а щонайменше з десятьма громадами-побратимами у країнах ЄС. Близькість до кордону створює умови для реалізації міжнародних проєктів, спрямованих на вирішення спільних проблем, активізує місцевий економічний розвиток та підсилює кожну з громад-партнерів.
У Полянській громаді заступник сільського голови Руслан Ребриш розповів про будівництво ЦНАПу й забезпечення його за підтримки U-LEAD необхідними меблями та обладнанням, та реалізацію міжнародного проєкту, спрямованого на покращення якості спортивних та освітніх послуг у Полянській дитячій школі мистецтв та Полянській ДЮСШ. Також він додав, що побудова партнерської взаємодії з місцевим бізнесом важлива як точка зростання й розвитку громади.
Оноківська громада також презентували проєкти міжнародного співробітництва:
«Ми знаходимося в прикордонній смузі. Маємо партнерів у 16 країнах ЄС, серед них Німеччина, Словаччина, Чехія, Польща та інші. Пріоритетами співпраці вважаємо реалізацію проєктів, обмін досвідом у різних сферах. За останні кілька років ми реалізовали більше десяти проєктів у сфері культури, сільського господарства, покращили умови для школярів, екологію, біологічне очищення води і каналізації», — розповіла Марія Коваль, голова Оноківської територіальної громади.
Проєктною діяльністю тут займаються троє працівників КП "Ужгородське районне агенство розвитку", яке фінансують з бюджету громади. Слід додати, що зараз експерти U- LEAD консультують представників Оноківської громади щодо підготовки заявки на участь у програмі Іnterreg Europe 2021-2027.
Перший заступник голови Хоростівської громади з Тернопільщини Петро Сліпець розповів, що отримав багато корисної інформації щодо транскордонного співробітництва, а також укладення міжнародних договорів.
«Під час зустрічей у громадах я отримав можливість дізнатися практичний бік цих питань», — наголосив він.
Учасники візиту також ознайомилися з результатами транскордонної співпраці у сфері розвитку туризму та культури. Вони відвідали Невицький замок у Оноківській громаді, Церкву-музей «Зішестя Святого Духа» та музей «Старе село» у Колочавській громаді, санаторій «Квітка Полонини» у Полянській громаді.
Розвиток гірської громади або як використовувати будь-яку можливість
Колочавська громада має успішний досвід залучення коштів міжнародних партнерів. За словами Павла Логвінова, громада є прикладом того, як досягати економічного розвитку, використовуючи проєктний менеджмент та міжнародну співпрацю за відсутності бюджетоутворюючих підприємств.
Голова громади Василь Худинець поділився з гостями успішними кейсами залучення грантових коштів, використання історико-культурної спадщини як інструменту для економічного розвитку громади, розповів про інструменти налагодження міжнародного співробітництва.
«Коли громада не має грантового досвіду, важливо брати участь в будь-яких проєктах, набувати знань, практики. А вже маючи хорошу грантову історію, можна вибирати, який проєкт вам буде цікавий. Також важливо якісно реалізовувати задумане і вчасно звітувати. І головне, не кожна заявка виграє. За статистикою 1 з 10, саме тому треба бути наполегливими», — наголосив сільський голова.
За його словами, впродовж останніх семи років вдалося реалізувати проєктів загальною вартістю понад 40 млн грн. Тут немає окремого підрозділу для цієї діяльності, а кожен з працівників вміє писати проєкти.
«Громада заряджена на проєктий менеджмент», — так охарактеризували її гості.
Релокований бізнес та людяність
Під час повномасштабного вторгнення громади Закарпаття прийняли чимало підприємств з постраждалих територій. З'явилася можливістю розвинути економіку, підтримати ВПО, ефективно використати наявні комунікації, незадіяну інфраструктуру територій колишніх заводів, створити додаткові робочі місця. З практичними кейсами ознайомила Перечинська міська громада.
Учасники ознайомилися з діяльністю підприємства з Бучі, яке релокувалося тричі і обрало саме Перечинську громаду. Для його розміщення використали територію колишнього соковинного заводу. Підприємці поступово перевезли обладнання, заповнили цехи та привели територію до ладу. Також вони допомогли облаштувати приміщення і територію табору, де громада прийняла сім’ї переселенців.
За словами голови Перечинської громади Івана Погоріляка, плюсів від релокації бізнесу дуже багато: ПДФО, робочі місця, інноваційний підхід до ведення бізнесу. Крім того, наявність такого підприємства в громаді підтягує інші, а також інвесторів.
За словами голови, спрацьовують особисті зв’язки та налагоджені контакти з бізнесом.
«Ключове – це людське ставлення до людей», — наголошує він.
Релокація підприємств, особливо з великими промисловими потужностями, вимагає від громади розуміння їх потреб. Наприклад, у Перечинській громаді працюють над змінами до стратегії розвитку, враховуючи нові економічні можливості та перспективи. В планах виготовлення комплексного плану просторового розвитку, будівництво об’їзної дороги, створення нової та реконструкція діючої соціальної інфраструктури. Іван Погоріляк розповів, що з початком великої війни з громади виїхало багато мам з дітьми за кордон, але за рахунок переселенців кількість мешканців не зменшилася.
Представниця Скориківської громади з Тернопільщини Ольга Рудковська зазначила:
«Для мене дуже цінно брати участь в навчальному візиті, бо це мій перший досвід. Добре, що нас приймали громади, схожі на нашу. Було цікаво взнати їхній досвід у налагодженні роботи у написанні та реалізації проєктів, пошук партнерів серед муніципалітетів країн ЄС. В наших планах — створити посаду проєктного менеджера».
Голова Лисецької громади з Івано-Франківської області Анатолій Лущак поділився своїми враженнями:
«Найважливіше для розвитку громади — це спілкування та обмін досвідом. Ми з колегами багато проговорили про роботу, про заходи та методи, які впливають на місцевий економічний розвиток. Дуже вразили практики транскордонного співробітництва, якими поділилися Закарпатські громади. Обдумую можливості партнерства з громадами, які нас приймали».